Розвиток нафтогазовидобування
Перші згадки про видобуток нафти в Карпатах відносять до XVIII ст. У 1721 році Г.Ржочинський писав про видобування нафти в Рунгурах (Івано-Франківщина), а також у селах Стебник та Ясениця Сольна в околицях Дрогобича. У 1771 р. в районі с.Слобода Рунгурська (Івано-Франківщина) нафту видобували із колодязів.
З метою видобування нафти в Карпатах у 1861 р застосували ручний метод буріння свердловин, а від 1886 р – механічний ударний. У перші роки ХХ ст глибина свердловин досягла 800 – 1000м, а згодом – до 1500 – 2000м.
Завдяки відкриттю Бориславського родовища та інтенсивного його розбурювання, видобуток нафти в Карпатах у 1909 р досягнув 2076,7 тис.т, внаслідок чого цей регіон (Галичина) зайняв третє місце у світі після США та Росії.
Проте, у скорому часі, з причин виснаження пластової енергії у нафтових покладах та результаті інтенсивних науково необґрунтованих темпів відборів нафти, видобуток нафти різко скорочувався. Протягом трьох років видобуток нафти в Карпатах знизився від 2076,7 до 1186,5 тис.т, у т.ч. із Бориславського родовища – від 1937,6 до 1026,9 тис.т відповідно.
Новий поштовх розвитку нафтової промисловості Прикарпаття досягнуто після відкриття крупних за запасами родовищ Долинського (1950 р), Битківського (1951 р), Північно-Долинського (1954 р), а також значно менших Струтинського, Спаського, Гвіздецького, Орів-Уличнянського, Стросамбірського та інших.
Максимального видобутку нафти у регіоні досягнуто у 1963 – 1967рр – 2,67 – 2,86 млн.т. за рахунок інтенсивного розбурювання у першу чергу Долинського, Битківського і Північно-Долинського родовищ.
За оцінкою науково-дослідних інститутів, з метою збільшення видобутку і підвищення вилучення нафти зі старих родовищ, економічно обґрунтовано буріння понад 700 ущільнюючих видобувних свердловин, за рахунок чого можна додатково видобути близько 24 млн. т. нафти.
Разом із нафтовою галуззю високими темпами розвивалася і газова промисловість. У 1912 р в районі м. Калуш (Івано-Франківщина) під час буріння на сіль були відкриті газові поклади, але промислового значення вони не мали.
Перше родовище природного газу відкрито в Дашаві у 1920 році. У 1922р. побудовано перший в Україні газопровід Дашава – Стрий довжиною 14,4 км. Промислова розробка родовища розпочата у 1924 р., який вважають початком розвитку газової промисловості в Україні.
Із середини 1940-х до кінця 1950-х років у Прикарпатті відкриті великі газові родовища: Угерське, Більче-Волицьке, Рудківське, Битківське (газоконденсатне), початкові запаси кожного з яких коливалися в межах 40,8 – 44,2 млрд.м³.
У цей період західний регіон України був головним постачальником природного газу в сусідні держави через газопроводи Дашава – Київ – Москва і Дашава – Мінськ.
У 1960-х роках відкрито середні за запасами газові родовища Хідновицьке, Пинянське і газоконденсатні Космацьке та Росільняське.
Максимального річного видобутку природного газу на Прикарпатті досягнуто в межах 10,0 – 12,7 млрд.м³ у 1966 – 1973 рр.
У зв’язку із виснаженням інтенсивною розробкою основних родовищ (Рудківського, Більче-Волицького, Битківського) і введенням у розробку невеликих та середніх за запасами родовищ видобуток природного газу в регіоні поступово знижувався до 858 млн.м³ у 1993 р.
Відкриття в останні роки невеликих і середніх за запасами Летнянського, Гайського, Вижомлянського, Любешівського і Локачинського газових родовищ дало змогу збільшити видобуток газу до 1310,0 млн.м³ у 2005 році.
З метою розширення пошукових робіт на нафту і газ і збільшення видобутку вуглеводнів, ЛВ УкрДГРІ підраховані перспективні видобувні ресурси на території Західного регіону України у кількості:
- Бориславсько-Покутська зона - 68,7 млн.т нафти і 48,6 млрд.м³ газу,
- Більче-Волицька зона - 154,7 млн.т нафти і 138,9 млрд.м³ газу.
Незважаючи на більш чим 150-річний видобуток вуглеводнів у Західному регіоні України, він залишається перспективним на розширення геолого-розвідувальних робіт і збільшення видобутку вуглеводнів. Підраховані Українським державним геолого-розвідувальним інститутом перспективні видобувні ресурси регіону складають 223,4 млн.т нафти і 187,5 млрд.м³ газу.
